Результати пошуку слова: Осе
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада
Спершу вона уникала великих міст і нападала на поодинокі оселі, знищуючи їх білим і ліловим жаром. … Піддані нарікали на те, що кібервороги нищили їхні оселі й замки, синтетичний противник поливав їх рідким вогнем. … Залишивши своє королівство, він оселився у прохолодній і сухій печері, щоб віддатися роздумам.
За сестрою – Андрій Чайковський
Зруйноване, поросле травою, як багато-багато інших тогочасних українських осель. … Спасівка не відрізнялася своєю долею від інших осель. … Так само була подібна своїм зверхнім виглядом до інших осель: такі самі хати з дерева та глини, вкриті соломою або очеретом. … Нарешті стали в селі Коджамбаку, де була їхня оселя.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон
Скільки великих палаців, скільки прекрасних будинків, скільки пишних осель, де було колись повно челядинців і панства, обернулося в пустку, що й послідущого пахолка не зосталося! … Висіла вона з тим недорубком на берег і оселилася з ним у гостиниці. … З тією супутницею любо мені буде і відрадно увійти до незнаної оселі.
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
Вітер доносив з далекого берега подих осені, перших морозів, снігу, що випав на гірських перевалах, свіжість лісу. … Гадаю, рогатий довго тут вистоював, дивлячись на вогні людського житла і не наважуючись підійти, аби прихиститися від холоднечі поблизу осель. … сказав мій товариш, зачарований м’якими барвами осені.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
наче тепер і не літо… Пила воду маленькими ковтками, раз у раз прикладаючи кварту до рота, й дивилася невідривне в далечінь, начебто й справді бачила там тіні осені. … Хтось рвав струни зовсім неподалець за кущами, і ця музика чудово пасувала до цього вечора, що тримав ще на небі сонце, але було воно вже зі смаком осені.
ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри
Жінки, що замітали вулицю перед своїми оселями, приставали на хвильку, пропускаючи його. … Щоб приховати ті прояви жіночої осені, бідолашна обмахувалася віялом і примовляла: – … Дон Лотаріо куняв, Пліній чув у своїх кістках меланхолійний поклик осені. … Все це нагадувало оселю, в якій усі враз померли.