АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment …розлетілась на друзки від вибуху Порохова вежа, потім якийсь дельтапланерист карколомно падав на промислові руїни Підзамча, а його штучні крила частинами відривалися й осипалися, вдаряючись об фабричні комини і кістяки кранів.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Всі її прикмети й прикраси, що виникли від праці його закоханої уяви, і навіть переважна частина тих, що їх дівчина насправді мала, тепер осипались під його науковим поглядом.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment …битву з масами піску, що його приносив гарячий, мов із печі, східний вітер; з низьких дюн стирчали почорнілі, тільки над самою поверхнею блідо-кармінові зарості, з яких осипалися шкірясті стручки: іноді щось попелясте ворушилося у висохлих хащах, кілька разів вискакували якісь створіння, мало не з-під самісіньких коліс всюдихода, але…
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Я мовчу, й вона також стоїть мовчки, стояти їй незручно, бо з-під ніг осипаються дрібні камінці, й зрештою вона сідає поряд зі мною.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1 Posted on by / 0 Comment [317] Потроху вогонь вщух, осипався іскрами й попелом.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Як Кирило з старшинами Пудром осипались І в цариці, мов собаки, Патинки лизали.
ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий Posted on by / 0 Comment Хануман міцно вперся в неї обома ногами, так що вона затряслась, а з дерев, які росли на її схилах, осипались листя й цвіт; набравши повітря в груди, розпростерши руки і, змахнувши ними, заревівши, стрибнув у небо.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Скільки тут побачень було призначено, скільки цвіту з каштанів осипалося на нас!
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment Дяк навіть рота розтулив, щоб хоч трохи того дива потрапило йому до рота, але вареники, густо змочені у сметані, до нього так і не долетіли, а розчинились десь неподалік палацу, осипаючись на твердь, якої не міг досягти.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Навіть бджола все ще летіла з квітки на квітку, і осипалися рожеві пелюстки, і листя тремтіло від прохолодної роси, і кожна гілка була такою реальною, що навіть не хотілося вірити в оману.
