ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment Дяк навіть рота розтулив, щоб хоч трохи того дива потрапило йому до рота, але вареники, густо змочені у сметані, до нього так і не долетіли, а розчинились десь неподалік палацу, осипаючись на твердь, якої не міг досягти.
ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий Posted on by / 0 Comment Хануман міцно вперся в неї обома ногами, так що вона затряслась, а з дерев, які росли на її схилах, осипались листя й цвіт; набравши повітря в груди, розпростерши руки і, змахнувши ними, заревівши, стрибнув у небо.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Скільки тут побачень було призначено, скільки цвіту з каштанів осипалося на нас!
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Навіть бджола все ще летіла з квітки на квітку, і осипалися рожеві пелюстки, і листя тремтіло від прохолодної роси, і кожна гілка була такою реальною, що навіть не хотілося вірити в оману.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Із стовбурів та листя осипалися на шоломи тисячі ракоподібних.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment …можучи мислити, вже знає своє завдання — витягнутися, а тоді випустити і тримати келих, крихітний аеродром, на який сідатимуть і злітатимуть літачки, аж відцвіте й осиплеться з неї, в’янучої, насіння.
Семен Скляренко – Володимир Posted on by / 0 Comment 6 За Новгородом, там де Волхов-ріка з'єднується з Ільмень-озером, є гора, що за тисячу літ трохи притерлась на маківці й осипалась на схилах, але однаково височить ще й досі.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Десь між садами в городах осипаються латочки жита, а поля пустують.
