МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment Сказавши це, він ударив коня острогами, і гнідий, мов випущена з лука стріла, помчав за ослом, який, незважаючи ні на що, й далі гнав учвал. … Та мексиканець не дав ослові очуняти: підійшов і гострим мачете[38] перерізав йому горлянку.
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Як же се Господь із рук поганських Тебе ослобонив? … Божа сила їх човни водила, Духом сили пресвятої Й та душа горіла, Що з турецької неволі Нас ослобонила. … Божа сила їх човни водила, Духом сили пресвятої Й та душа горіла, Що з турецької неволі Нас ослобонила.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment Зеленіли смереки, ослонюючи і окидуючи густою тінню хату славної багачки, побожної і строгої господині Іванихи Дубихи. … На горбку зі сторони, що його гора ніби висадила з себе, ослоненім цілком густим віттям смерек, що тут розрослися, стоїть, а радше заховалась під ними мала хатина-колиба.
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Наймичка лежала на ослоні горілиць, тихо стогнала. … Літня жінка стояла на ослоні.
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment Сиділа на ослоні, дивлячись померклими очима на людей, що круг неї стояли. … Одначе не лягала спати й не гасила, а сиділа на ослоні біля його.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment В кімнаті не було ніякої обстави, крім невеличкого дерев’яного ослона й залізного казанка, майже суцільно поточеного іржею. … Пробувши там добру годину і не знайшовши більше нічого вартого уваги, Пітер узяв старого кота, що дрімав на ослоні, де ми були його поклали, і ми зібралися йти.
ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється Posted on by / 0 Comment В хатi посаджено Германа на ослонi, а побратими i ще деякi старшi робiтники позасiдали коло столу, на тапчанi i на припiчку. … – повторив Герман, встав з ослона i глянув по робiтниках.
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment Присунув пень,- це в нього за ослоник. … А ви тут живете біля дороги,- сказав Іван, підвівся із ослоника.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment В коробі було припасовано по боках ослони. … То сиділи там на ослоні під мисником і дрімали вартові «мушкетери», що їх зразу не помітив Максим.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Люблю вийти зі своєї келії, сісти на ослоні й дивитися або ж, щоб не вражати очей братів моїх по обителі, стаю навколішки; думки мої легкі й прозорі, і я сам прозорішаю і легшаю – цей стан люблю найбільше, адже тоді, можливо, і до бога ближче приступаю.
