Результати пошуку слова: Осміх

В той час з прихожої так само одчинились двері, неначе самі, і звідтіль вийшов молодий єзуїт, незвичайно гарний, увесь в червоному, з високим білим чолом, з блакитними ясними очима, з осміхом янгола на рожевих устах, гарний, як херувим. … Ніколи я не запримітив, щоб вона до кого осміхнулась, щоб коли почервоніла.

Маруся пишала губи, осміхалась, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом. … – промовив Карпо й осміхнувся. …  Карпо стояв серед двору й осміхався. … Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались. … Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі.

В його думці знов майнули густі оксамитові Марусині брови, блиснув осміх червоних, як коралі, уст; блиснули білі, чималі й рівні, ніби підрізані, зубки; майнуло лице рум'яне, що так і пашіло здоров'ям. … Ломицький осміхнувся і якось повеселішав. … Там стояв Ломицький і веселенько осміхавсь до неї.

Ленц осміхнувся. … осміхнувся Ленц. … осміхнувся Готфрід і здобув сковороду. … – осміхнувся я. … – він осміхнувся. … Я зрозумів і теж осміхнувся. …    Пат осміхнулась. …    Вона осміхнулась:    … – Потім осміхнулась до мене лукаво: – …    Ленц осміхнувсь і звернувся до Пат:    …    Вона спробувала осміхнутись:   

Жінка повернулась до нього й сказала, осміхнувшися злегенька: – … Черничка взяла його за руку, приголубилась до нього й повела в курінь, а він тільки осміхався благувато; там уже його не треба було довго просити, він залюбки вволив її волю. … От і каже він, осміхаючись, до тих посланців: –

засміялися гості, шаланду виволокли на берег, Іванів товариш пізнав, осміхнувся до старого: «Рибалиш, гвардія, а твій Іван з біляками б’ється?» — … промимрив Іван та взяв Сашка за чуба, що виглядав з-під шапки по махновському звичаю, став скубти, як траву, а Герт осміхнувся.

осміхнувся лорд Генрі. … Старий єврей, осміхаючись, стовбичив на порозі запорошеної акторської кімнатини і просторікував перед нами, а ми обоє собі дивились одне на одного, мов діти. … Він прикладав свої білі руки до огрублих і обрезклих рук на портреті і осміхався. … Доріан Ґрей осміхнувся, зневажливо скрививши губи.

Біл осміхнувся, нахилився просто до Зірчиного обличчя і перепитав приязно, як її звати. … осміхнулася Лідка. … – директор гидотно осміхнувся. … грайливо осміхнулася Лідія. … Раптом осміхнувся. … осміхнулася Олійник. … Пан осміхнувся поблажливо, як дитині. … Він осміхнувся, приклав руку до серця, підтримав очима.

Врешті, він стає, рішуче б'є себе по кишені і каже, якось непевно осміхаючись: "Дам!..& … – казала стара собі, стежачи очима за Романом, що, непевно осміхаючись, виходив у двері. … Він якось чудно осміхнувсь під вусом, слухаючи палку бесіду Семенову. … – осміхнувся прикро Семен, –

– одмовила вона нарозтяг, осміхаючись, і подалася трохи личком вперед, згорнувши пухлі білі руки попід ліктями. … Він знову, осміхаючись, уп’яв свої очі. … – Бо хороша дуже… Вона осміхнулася, навела на його свої чорні очі – гладила ними, вабила… – … Чіпка осміхнувся.