СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Потому, уже вкотре, приставила палець до кінчика носа і зронила: «Жінка», потім тицьнула в Максима пальцем: «Чоловік», потім у бік остогидлого балахона, що висів на бильці стільця: «Одяг. … Але йому вже остогидло брехати, і він додав: –
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment – Ти ще пам’ятаєш, Йозефе, ті часи, коли ти жив у печері під Газою і життя тобі остогидло?
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Якiсь думки про щастя; якiсь даремнi надiї, котрi її завжди дурили, розбивались об гострi пороги остогидлого життя та утрат, нужди та недостачi… Досi i то було гаразд. … Сумною та остогидлою їй здається i пiсня дiвоцька.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Самому остогидло вже бурлакувати й тинятись по світу.
Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment – Може, може… Тільки ж остогидло вже мені «чудеса» проробляти на манір п’ятьох хлібин з п’ятьма таранями.
ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація Posted on by / 0 Comment Мені вже остогидло день при дні стояти й дивитися на ті машини.
