Борис Грінченко – Серед темної ночі Posted on by / 0 Comment — визвiрився сердитий Роман.— Разлі ви думаєте, що я буду гупать тут iз вами по остюках цепом?
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment У довгих, колись, мабуть, в’юнких вусах стирчали остюки; очі дивилися похмуро, з недовір’ям, і мені здавалося, що зараз діда турбує одне-єдине: чи я не хочу зігнати його з чужого облогу, де він косив ріпакове бадилля.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Сів я за стіл, перехрестився, наколов спичкою галушку, а вона наполовину а висівок, видно, як і остюки стримлять.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Високі вози посхилялись на воли й кололи їх в спину гострою соломою та остюками.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Зате ж як повертаються увечері до барака, то з-за халяв, із пазух, із-за комірів кожен витрушує по кілька пригорщ зерна, і якщо вартові присутні прії цьому, то й перед ними є виправдання: саме понабиралось, по пояс пірнаєш в тому зерні, нічого це бачиш, остюками очі пороз'їдало…
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Але від нормальної каші подане їство відрізнялося не тільки консистенцією, а й кількістю остюків, чорного горошку, камінців і іншого сміття.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Ячмені вже налились білим золотом, а пшениця ще й не нахиляла колосків – щетинилась остюками просто в небо.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Висмикнув вже суху від часу, всипану остюками планку із двома загнутими цвяхами на краях.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment – Чого ж воно так: як городянам, то, небiйсь, i булка, а нам – чорний хлiб з остюками?
