ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Не пробували втихомирити поета, заступитися за Отаву, власне, й не за нього, а за цілість свого товариства, яке ось так безглуздо, безпричинно розвалювалося тільки через те, що один з них раптом перестав розуміти жарти. … – Ось, ось, дивіться!… Можете… ось;… Будь ласка!… Чотирикутники загрунтованого полотна.