АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Тоді він виглянув на вулицю і оторопіло рикнув: –
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment І тут Волинця осінило: вхопивши хирлявого і оторопілого з несподіванки Козлорожина на оберемок, майже виніс його за двері.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Не встиг ніхто й отямитись, як він стяг її додолу, поставив спиною до великого стовбура, вихопив кийка з рук одного оторопілого тубільця, розмахнувся ним і, почервонілий з люті, швидше зарепетував, аніж закричав: –
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Олекса підійшов під благословення до оторопілого єго–мостя, поцілував руку в матушки, мов який талант варшавський, і тоді тільки проговорив: —
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Першими з берега на кручу підняли на плечах кулеметників, і вони зразу ж вдарили в спину оторопілому ворогові.
