Результати пошуку слова: Ото-то
Олесь Гончар – Берег Любові
Як ото мовиться: місія така тобі випала—рятувати… … Не без зусиль Ягнич відшукав на цій груповій і Панаса Омеляновича, в ту пору молодого кураївського вчителя, він притулився оторопіло збоку, вже й тоді був чимось ніби зляканий… … Ягнич розумів цей стан, отой порозвійний, коли людина томиться від горя й журби.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
Копач застиг на місці й не швидко збагнув, що то на злежаний торішній лист скапував отой нетерплячий березовий сік, який сам розриває кору дерев. … І тоді Магазаник приготував йому червоного павутинника — отого потаємного осіннього гриба, який вбиває людину не зразу, а десь на десятий-дванадцятий день.