БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
Отож гадаю, саме предкам я маю завдячувати свій нахил до мандрів. … Відтоді я мандрував дедалі частіше, а коли трохи підріс, то завзявся блукати берегом моря й лісами, що оточували нашу вбогу оселю. … і наші вітрила порвалися, а линви попримерзали до баранців, отож ми думали, що настала наша остання година.