Результати пошуку слова: Ох

Охрі́м – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний Охрі́м Охрі́ми родовий Охрі́ма Охрі́мів давальний Охрі́мові, Охрі́му Охрі́мам знахідний Охрі́ма Охрі́мів орудний Охрі́мом Охрі́мами місцевий на/в Охрі́мові, Охрі́мі на/в Охрі́мах кличний Охрі́ме Охрі́ми

– О-ох! … Оришка до них: «Москалики-лебедики, охрестім дитя!» Купила москалям кварту горілки. … Охрестив дитину батюшка: назвав Нечипором. … він і ріже… Ох, грішні ми, прокляті душі! … Ох, боже, боже! … Були вільні, поки волі не було… Ох!.. … охолоджує неймовірний. … – О-ох… та й злякав же ти мене… хай тобі!

охопи́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив охопи́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа охопі́мо, охопі́м 2 особа охопи́ охопі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа охоплю́ охо́пимо, охо́пим 2 особа охо́пиш охо́пите 3 особа охо́пить охо́плять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … охопи́в охопи́ли жін.р.

охри́пнути – дієслово доконаного виду Інфінітив охри́пнути однина множина Наказовий спосіб 1 особа охри́пнімо, охри́пнім 2 особа охри́пни охри́пніть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа охри́пну охри́пнемо, охри́пнем 2 особа охри́пнеш охри́пнете 3 особа охри́пне охри́пнуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

охре́щений – дієприкметник відмінок однина множина чол.

охоло́нути – дієслово доконаного виду Інфінітив охоло́нути однина множина Наказовий спосіб 1 особа охоло́ньмо 2 особа охоло́нь охоло́ньте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа охоло́ну охоло́немо, охоло́нем 2 особа охоло́неш охоло́нете 3 особа охоло́не охоло́нуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … охоло́в, охоло́нув охоло́ли, охоло́нули жін.р.

охля́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив охля́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа охля́ньмо 2 особа охля́нь охля́ньте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа охля́ну охля́немо, охля́нем 2 особа охля́неш охля́нете 3 особа охля́не охля́нуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … охля́в охля́ли жін.р.

о́хи – множинний іменник (охання) відмінок однина множина називний о́хи родовий о́хів давальний о́хам знахідний о́хи орудний о́хами місцевий на/в о́хах кличний о́хи [розм.]