Результати пошуку слова: Очерет

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

З вікон видно було море, із садка перед довгим будинком, де вони сідали до столу на терасі під деревами, оку відкривалися безлюдні пляжі й високі очерети в дельті невеликої річки, а за бухтою простяглася біла дуга Канна з пагорбами й далекими горами позаду.

УГАРОВ Григор – Невидимий риф

Posted on by / 0 Comment

Джеймс нерухомо сидів на очеретяному стільці. … Метушаться чорношкірі чоловіки, татуйовані, з кільцями у вухах, з очеретяними пов'язками на стегнах і списами в руках. … Негр притулив до чола очеретяний спис із химерними візерунками, приклав руки до серця й щось проказав.

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Posted on by / 0 Comment

Човен захряс на мілині; під дном вовтузились, немов звірятка в пастці, джерельця, й ледь дзуменіла в прибережних очеретах вода, напружуючись, мов линва. … Наприклад, бабка, та сама синя голочка, що ніби зшиває латаття з очеретом, а очерет з берегом, мрячного дня стає ледачою та кволою, ледь повзає, чіпляючись за листя.

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

Потім один сів йому на шию, другий на ноги, а два інші відлічили йому гнучкими очеретяними палицями по голому тілу п’ятдесят ударів. … Коли все вщухало, царевич обережно плив човном далі, туди, де гойдалися очерети та чулися уривисті покрики птахів.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

З Лодiї князя Святослава, якi досi крились у очеретах по гирлу, рушили вгору. … В цей час натягли свої тятиви й лучники, що стояли поперед усiх воїв, i в повiтрi засвистiли тисячi стрiл – звичайних очеретяних i кращих – кедрових, яблуневих, а то й чипрасових.

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Невідомо, коли хата востаннє і вкривалася, солома вляглася, спресована часом у монолітну масу, позеленену де-не-де мохом, увінчану по гребеню міцними гузирями очеретяних снопів. … Кінець садиби в Ягора ще збереглась левада, там сіна копичка, очерету кущ і жита смужка, про яке він каже «житечко».

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

Там випнулись три білі грації коло блискучого фавна з сопілкою, а далі стрибав, неначе хвицавсь ракотицями рогатий сатир, приграваючи на дудці з очерету; а коло його німфа вилізла з води, ніби з купання в ванні; за нею борикались та войдувались два борці, розтягнувши без сорому довгелецькі ноги.