Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Ті самі луги, очерети, верби й лози по цей бік, і хвилясті гори – по той бік, у межах сербського вже королівства…
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Палали дунайські плавні, пішли з димом тисячі снопів очерету.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Заручини були схожі на вечірку: біля каміна, у двох затишних кутках, де височіли кущі китайської троянди, біля кам’яної вази з покрученим гіллям саксаулу й кількома довгими куницями очерету, стояли низькі квадратові столи з мореного дуба й такі ж крісла.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Біля містка, уже за Косопіллям, Христина потягла чоловічка на берег Русавки, в очерети.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment І раптом на порозі, як качка з очерету, Карло Іванович Бубон: –
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Ото вже й знайте – прокинулась вода i дмухає в торiшню розколену очеретину, а та, дурненька, ще не второпала, що настає весна, i чогось схлипує собi.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Вiн ходив по ярмарку, переступаючи калюжi, нiби широкi рiки, баклажани нагадували йому кров, очеретяне вiниччя бiля яток перетворювалося йому на пишнi бунчуки, плахти на руках – на прапори, i вiтер над ярмарком – на гомiн i шум армiй.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment На Дунай лягала чудова тиша ночі, і птиці змовкали в густих очеретах.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment В «генеральськiй» формi вiн видавався тонким, як очеретина.
