Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею
А зараз випросталася, підвела голову, поглянула довкола – і побачила чорні, немов смолою облиті пагорби, які ніби повищали й затулили собою півнеба. … Перед ним лежали чорні пагорби, де-не-де вкриті імлистими пасмами. … Нарешті видерся на вершину пагорба й завмер. … Ми обходили всі околиці, Марто, підіймалися на всі пагорби!