Результати пошуку слова: Пад

Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я

Posted on by / 0 Comment

— підтримав його Анатолій і тихо проспівав: «Пад крил?м самаль?та а чьом-та пай?т…» Четвірка відставила кухлі. … — Ну, наприклад, я працюю на даху дома, в мене з рук випадає цегла і падає вниз на когось… Або фармацевт ненавмисне переплутав рецепти… Або хірург невдало зробив операцію… —

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Андреуччо пішов туди безпечне, та ступив якось на дошку, що з другого боку одламалась була од трямка, і провалився разом з нею; так йому Бог погодив, що не забився він, падаючи, хоч полетів з чималої височини, зате геть закалявся в нечистоти, що їх повно було в тому притулку.

ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч

Posted on by / 0 Comment

Обмацуючи товар, лузаючи насіння, чоловік різними фразами на кшталт «як, бабусю, здоров'ячко» викликав бабусь на відвертість і випитував у них, чи падлюка їхній голова, а хто скільки п'є, а хто в селі краде… Потому чоловік рушив до м'ясних рядів, щоправда, не дуже сподіваючись на балакучість господарів.

РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал

Posted on by / 0 Comment

– Хоч як би далеко не сягнули наші знання і досвід, вони постійно залишатимуться маленькими острівцями у безкрайньому Океані Невідомого, Шлях до Великої Істини дуже нелегкий, сповнений небезпек; на ньому трапляються і злети, і падіння. … І наше пізнаний, наші злети й падіння є елементарними актами еволюції Всесвіту.

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

I волосся, завжди прилизане, рiвненько роздiлене на продiл, куйовдилось i падало на очi, що шмигляли, як мишенята. … Згори, з-пiд ажурного купола, крiзь скло навскоси падав на арену широкий снiп сонячного промiння, i конi раз у раз вбiгали й вибiгали з нього, на мить стаючи срiбно-золотистими, наче загоряючись, а потiм пригасаючи.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

— От же ж, падлюко! … — Ну ти, падлюко! … Губи у того вже згнили, а з рота падали товсті могильні черви. … Під самий ранок він прокинувся: повільно розвиднювалося, дощ нудно сіяв краплі по галявині, лунко падаючи на грубу тканину намету. … Остап похмуро стиснув кулаки — падав він довго, і шабля його загубилась десь у цегляному тунелі.

Володимир Сосюра – Третя рота

Posted on by / 0 Comment

наче на ниточці, тримались на могутніх боках гір, і мені здавалось, що вони ось-ось упадуть на нас і роздушать, як комашню… Але брили не падали на нас, і поїзд з важким гуркотом пролітав під ними… Ми їхали до містечка Кульпи, де жив мамин брат у других Радя Локотош 1, який був там приставом.