Паламар

палама́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний палама́р паламарі́ родовий паламаря́ паламарі́в давальний паламаре́ві, паламарю́ паламаря́м знахідний паламаря́ паламарі́в орудний паламаре́м паламаря́ми місцевий на/у паламаре́ві, паламарю́, паламарі́ на/у паламаря́х кличний палама́рю паламарі́

Паламарювати

паламарюва́в паламарюва́ли жін. паламарюва́ла сер. паламарюва́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник паламарюва́вши

Паламарівна

паламарі́вні паламарі́внам знахідний паламарі́вну паламарі́вен орудний паламарі́вною паламарі́внами місцевий на/у паламарі́вні на/у паламарі́внах кличний паламарі́вно паламарі́вни [розм.]

Паламарівка

Паламарі́вка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Паламарі́вка родовий Паламарі́вки давальний Паламарі́вці знахідний Паламарі́вку орудний Паламарі́вкою місцевий на/у Паламарі́вці кличний Паламарі́вко*

Паламарівська

Паламарі́вська – іменник жіночого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Паламарі́вська родовий Паламарі́вської давальний Паламарі́вській знахідний Паламарі́вську орудний Паламарі́вською місцевий на/у Паламарі́вській кличний Паламарі́вська