Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
— спитав мене тоді паламар Федь Стригач, роздмухуючи капелюхом вогонь. … На галь-паль повірив? … У причілковому вікні криваво заходило сонце, там палало півнеба, й червоні бризки полуміні падали на схилену мамину голову. … — пискнув по-віськовому й на польський лад приклав до чола два пальці наш черговий голова.