Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Рукавицею стер паморозь з коміра свити, і в цей час назустріч йому вилетіли затінені по груди кучерявими клубками снігового пилу дужі коні, швидко несучи крилаті саночки. Надворі під ногами шарудить і зразу ж розтає паморозь, на темних вікнах горять, переливаються вінки жовтого, як латаття, світла.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір

Груша дослухається до пташиної музики i осипає на землю, на дятла i на його шапочку волохату паморозь. ворухнув батогом паморозь на пiдручному, – А навколо так тихо, що чути, як у ясеновому гiллi ворушаться зорi й обтрушують та й обтрушують срiбну паморозь. весело мружиться дядько Себастіян і віжками руйнує на коневі паморозь.

Намерз

на́мерз – іменник чоловічого роду (іній; паморозь) відмінок однина множина називний на́мерз родовий на́мерзу давальний на́мерзу, на́мерзові знахідний на́мерз орудний на́мерзом місцевий на/у на́мерзі, по на́мерзу кличний на́мерзе* [діал.]

Біблія – Старий заповіт

40 Бувало, що вдень з’їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей. 14 І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.

Володимир Дрозд – Катастрофа

Редакція, нарис, розворот—наче паморозь на шибці: похукаєш — усе розтануло. Так і уявляються мені затемнені котеджі вздовж каштанової алеї (в нарисі є схожий малюнок), шерхіт золотого листя під ногами, легка паморозь на чорнобривцях.

Семен Скляренко – Святослав

Скляні маленькі шибки з олов’яними оковками затягла срібна паморозь; у сінях, світлицях, стравниці горіли свічки й світильники, тягнуло теплом, пахло свіжим сіном, смачними стравами. Там пiски вже вкривала паморозь, пiд промiнням сонця, що виглянуло iз-за хмар, береги лежали слiпучо-бiлi, холоднi.

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Слідом за ним прилетів на планету електрицар Залізний, рідким гелієм так упившись, що в його сталевих нутрощах аж булькало, а паморозь, що вкрила його панцир, зробила його схожим на сніговика.