Результати пошуку слова: Панія

Питаю в лакея: «Чи дома пан та панія?» Каже: «Дома». Панія Загірня була в їх сміховищем. бундючивсь Михайло Кирикович перед паніями. Елпідифор бундючивсь, випинався, бадьорився, неначе генерал на муштрах, гордовито зиркаючи по панах та паніях: він, очевидячки, показував усім і себе, і красуню Любу.

Немолода сільська панія за вбиранням богу молиться або наймичок лає, а молода веселенькі думи думає. І знов неначе їй хтось показав на картині: сидить вона, як багата панія, убрана в багатий убір. Зараз за нею всунулась, ніби возом в’їхала, середніх літ панія з лицем незвичайно чудним і негарним.

–  Наша панія, – –  Та вже ж твоя панія, коли ти в неї служиш. Здається, панія з греків, бо до неї приходять в гості здебільшого греки, – Але, знаєте, така служба мені не до вподоби; і служба й компанія не припадали мені до вподоби, – Уся компанія порозходилась попід акаціями, ховаючись в холодок од пекучого сонця.

– загула громада.– Це якась чи панія, чи полька, чи, може, якась невіра! Олеся прокинулась і догадалась, що до неї заїхала по дорозі вся компанія. До отця Харитона зібралась своя сільська компанія; в його була повна світлиця чоловіків та молодиць навіть з малими дітьми на руках.

Кайдашиха обтерла білою хусточкою сап’янці й гордовито дивилася навкруги: дивіться, мов, люди добрі, яка панія їде до вас у гості.  – Куди яка панія!

Ми ж бо хисткі, примхливі, неймовірні, легкодухі й полохливі, тим-то боюся я, коли б наша компанія, не мавши іншого проводу, крім нас-таки самих, та не розпалася передчасно нам же на сором. Побачивши, що королева встала, повставала і вся чесна компанія, і, як заведено, кожне шукало собі, якої хотіло, розваги.

"Оце тота панія,— подумав,— що нашим козакам нашу землю відбирає та зайдам роздає.

Та панія ж, а не дитина!

— одказав Роман, здвигнувши плечима.— У нас своя кунпанія. Іноді підходила до дівчат і куховарок яка панія або й пан — вибирали собі підхожу і починали з нею вмовлятися; якщо єднали, то вели з собою. — Почему нет — аби добра кунпанія.