Результати пошуку слова: Париж

Та незабаром парижанина прикро вражав у виразі його обличчя самовдоволення й зарозумілість, поєднані з якоюсь посередністю й обмеженістю. Милуючись тим краєвидом, парижанин забував отруйну атмосферу дрібних грошових інтересів, в якій він уже починає задихатись. Ії сукня у Жюльєнових очах була немовби втіленням Парижа.

Автор 1 У цьому сезоні діловий світ Парижа збирався на сніданок до готелю “Мажестік”. Це була славнозвісна Зоя Монроз, одна з прегарних жінок Парижа, – Він повів плечем І, коли поляк зник, подав телеграфістові бланк: “Париж, Бульвар Батіньйоль, до запитання, номеру 555. У Парижі його називали “американським буйволом”.

Олег Чорногуз ПРЕТЕНДЕНТИ НА ПАПАХУ Сатиричний роман РОЗДІЛ І, в якому розповідається про знаменитий собор Паризької богоматері, Париж і славний Київ, надзвичайну подорож Стратона Стратоновича, про Генріха IV, мера, першого його заступника, прихильників та послідовників Ковбик повернувся з Парижа.

на сходi Парижу» не означає схiдну частину мiста, а лише вказує на джерело свiтла, мудростi, обраностi та близькостi до Бога. Ложi Парижа, Страсбурга, Лондона, Праги також були вiдкритi для «тих, хто шукає свiтла» iз сходу Європи. в Парижi до масонства були прийнятi знатнi поляки й українцi: А.

парижа́нин – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний парижа́нин парижа́ни родовий парижа́нина парижа́н давальний парижа́нинові, парижа́нину парижа́нам знахідний парижа́нина парижа́н орудний парижа́нином парижа́нами місцевий на/у парижа́нинові, парижа́нині на/у парижа́нах кличний парижа́нине парижа́ни

парижа́нка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний парижа́нка парижа́нки родовий парижа́нки парижа́нок давальний парижа́нці парижа́нкам знахідний парижа́нку парижа́нок орудний парижа́нкою парижа́нками місцевий на/у парижа́нці на/у парижа́нках кличний парижа́нко парижа́нки

…ну парижома́нам знахідний парижома́на парижома́нів орудний парижома́ном парижома́нами місцевий на/у парижома́нові, парижома́ні на/у парижома́нах кличний парижома́не парижома́ни [рідко]

Під одну химерну хвилю він покинув дипломатичну службу, образившись, коли йому не запропонували посольства в Парижі — посади, що на неї він буцімто мав повне право з огляду на своє походження і безділля, на добірний стиль своїх донесень і безмежну пристрасть до насолод.

Хоч вона й не мала особливого хисту до музики, а все ж брала уроки гри на роялі й завершувала свою музичну освіту в найкращих учителів Мюнхена та Парижа. Спочатку вони прибули до Парижа. Потім вони поїхали до Лондона, Берліна, Ессена, Лейпціга, Франкфурта і знов повернулися до Парижа.