Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment І земля тут з природи чорна, а татарські коні, стоптавши траву, значили на ній чорне пасмо переходу.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment А над вогнедишним кратером небезпечно низько кружляв, немов хижий птах над своїм підпаленим гніздом, аероплан: оператори «Едісон-Біо» з висоти пташиного польоту знімали вкрите снігом пасмо хмарочосів з діючим вулканом посередині.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment здушено-крикливе, зi звислим через мордочку пасмом, i залящало: “как вы смеете, по какому праву”, –
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Небо і все навкруги потемніло від них, лише там, де сховався окрайок місяця за хмару, світліє її розвіяне пасмо, як величезна Мойсеєва борода у Мікеланджело, пам’ятаєш?
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment До того ж я уже встиг натоді сильно незлюбити саме поняття літературного портрету з його неминучими прикрасами типу «широкі штани з безліччю кишень, сережка у лівому вусі, звичка рукою відкидати назад пасмо неслухняного волосся, обдерті оранжево-чорні кеди».
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment таку назву дістало якесь узгір’я чи пасмо пагорків поблизу Трої.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment здається, француз або швейцарин), який розмiрковував над друкарською машинкою (доволi знеможений профiль, майже гiтлерiвське пасмо на блiдому чолi).
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Зосталася Мотря сама – сама, як палець, а своєю нерозважною думкою… Сіла вона на гребені; незчулася сама, як узяла веретено; смикнула кужелю пасмо, вивела нитку… В голові – полізла всячина, завернула в давнє… У пам’яті – прокинулись ті давні часи, як на чужім полі на людей жала, з снопа заробляла, –
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Сан-Франціско розкинулось на пагорбах, наче велике пасмо диму.
