Результати пошуку слова: Па-де-де
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Чи до тебе пак приходили панки кумами держати до хреста мужичих дітей? … Де ж пак! … II На другий день сонце високо підбилося вгору, а панотці ще одпочивали. … Вони сватаються, де сотнями пахне. … – Де ж ви, паничу, будете священиком? … Де вже пак! … Немає там справдішнього горя, де панує щира, гаряча, за все надаряюча, щастям наділяюча любов!..
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
Княгиня Раїна проживала з сином у волинських маєтностях у Вишневці, де був палац покійного князя Михайла. … – Славний паросток славного дерева! … Але Єремії чомусь не припадала до вподоби делікатна панянська краса. … молоді почувають носом, де ховаються панни, – … ще й до того пани дерії й людоїди! … – крикнув дехто з панів.
Олесь Гончар – Циклон
Царство мороку й патрулів, а десь звідти, з недавнього, висяює тобі твій Дніпрельстан радісною повінню турбінного світла, що його у вигляді плану ГОЕЛРО колись полишив Україні Ленін. … Не мали сумніву, що Харків буде паш, що десЬ він за тим он уже горбом. … Крізь парту бачив, що де в кого на колінах робиться.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
І чинші збираю не тільки для себе, а для держави на-шоїі Зрозумів, мостивий пане? … Та ще більше він здивувався, коли за Многогрішним із темряви виринув цілий десяток пахолків, теж перевдягнутих татарами. … Адже сам розумієш, що за мною тут стежить десять пар очей… – … їм на допомогу помчали десятки паліївців.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми
що од того бентежно й світло стає не лише мені, а й кожному, з ким буде по дорозі у той день, що палахкоче в моїх очах вітражем на все небо – там яскравіють фарби моєї землі. … Але там, де письменник хотів затаврувати фальш, мова його набирала зовсім інших, аж ніяк не пастельних, кольорів. … – А де пастор Берклі?
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
Його розгрішення — водії вантажівок, які зливають за півціни державне пальне. … — Жакові вистачило, аби з дерев’яного паркана, що тягнувся вздовж розбитого тротуару цієї відлеглої вулиці, висмикнути жердину. … Закинутий не з власної волі, він не зміг прижитися тут, де панувало розмірене, наче хода волів на ниві, нуднюще життя.