УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013 Posted on by / 0 Comment …містять свої розділові знаки або якщо вони віддалені за змістом, замість коми можна 132 ставити крапку з комою: Хмарки переходили легко і так низько, як в хаті; віддавали перловою рожевістю і синню, забарвлюючи повітря відсвітами.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Росту й статури порядної, трохи накульгує, проте в бланшевих китайкових широких штанах; камізелька з червоної аладжі, в білій – добре зібраній – маніжці; блискучі перлові на ній ґудзички й шпилька з парсуною мухи – звичайної, але так натурально зробленої, наче оце вона жива прилетіла й сіла; сюртучок на ньому блакитного камлоту…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment …лякливо відступав, але то йому лише здавалося, бо вона потім таки впала на нього, простягла тонкі руки, він відчув її пахощі, її дихання, побачив її розхилені уста, перловий зблиск зубів, і в останню мить усе-таки наставив їй проти плечей свої мало не сталеві міцні руки і не пустив далі… –
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Родіс одягла поверх чорної тормансіанської перлово-сріблясту павутинку земного лікарського вбрання.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Хмарки переходили легко і так низько, як в хаті; віддавали перловою рожевістю і синню, забарвлюючи повітря відсвітами.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Але і в смітті може бути «перлове зерно». –
ПРУС Болеслав – Фараон Posted on by / 0 Comment Подарував мені два браслети на ноги, перлові сережки і шкатулку пахощів з країни Пунт.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Була вона в ясно-білу одежу вбрана, а коли повернула до того місця, де він був сховався, утяжену важкою косою голову і засвітила перловими зубами, він відчув, що важкий, гострий біль пронизав його наскрізь, наче стрілою: хлопець знепритомнів.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment Іноді він бачив самого себе на торговельній шхуні чи на маленькому катері, як він вибирається на світанні з рифів коло Папеети і починає тривалу подорож уздовж перлових обмілин до Нукагіви й бухти Тайохае, де, він знає, Тамарі на честь його заколе кабана, а розквітчані дочки Тамарі схоплять гостя за руки і, співаючи та сміючись…
