БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
А рука не в одного тяглася до шапки, щоб стягти її до сирої землі: “Земля тобі пером, безумний сміливцю!” Пригадувались слова, кинені якось ним у темряві ночі зі стогоном: – … “Земля їм пером…” І за тих, що ще не народилися, але неодмінно народяться… “З такими от дівчатами та й з такими соколами-хлопцями!…”