Результати пошуку слова: Пестливо
МИРНИЙ Панас – Повiя
– спиталася пестливо Христя. … – пестливо заговорила вона до його, коли потушили свiтло. … пестливо одказала Христя. … Однi чорнi очi пестливо дивилися на свого невеличкого сина, що сидить у неї на руцi, приткнувшись кучерявою голiвонькою до лона. … – пестливо замовила вона. … – пестливо одказала вона.
Ольга Кобилянська – Земля
Всі свої теплі, ніжні почування переносив на молоде, несміливе дівчатко, що мов та пташина, вешталося між самими старшими, безжурно та пестливо тулячися то тут, то там. … Він обняв її пестливо рукою і підняв їй голову. … Хвилями впивалася очима в умерлого і гладила пестливо його гарне, супокійне лице.