Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment Наче то був не пес, а якесь східне божество. … І руки в неї були добрі, м’які, теплі, пестливі.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Жоден мисливський пес відчувши здобич, не приходив у такий азарт, як Сем від такої несподіваної перемоги. … Віки і віки пестять хвилі мій берег останній: Наспівів дзвінких долинає солодке вітання.
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment Здавалося, зимородок пестить крильми обдерте й подовбане дзьобами обличчя, щоки, чоло.
Володимир Сосюра – Третя рота Posted on by / 0 Comment Больше не нужно ни песен, ни слез… Кольцов, особливо Нікітін… Я його дуже любив, і зараз всім серцем люблю. … А за це один раз задурно катались на каруселі під мотив пісні: Где-то ласточки песня слышна, ветерочек траву чуть колышет.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment Сему здалося, ніби Фродо виріс: гордий володар, повний прихованої моці, і біля ніг його жалюгідний скімлячий пес. … Сонце гріло та пестило світлі ліси Ітіліену.
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Пес лежав коло сотника і дрімав теж. … Даремно Петро промовляв до неї пестливими словами.
Борис Грінченко – Брат на брата Posted on by / 0 Comment Величезний чорний пес радісно виляв хвостом, штовхав носом у коліна Корецькому і клав на їх свої товсті лапи.
ВОВЧОК Марко – Оповiдання Posted on by / 0 Comment Так-то вже кохає та пестить Горпина свою первичку, i з рук не спускає; аби прокинулось, аби поворухнулось – уже вона й коло колиски, i хрестить, i цiлує, i колише, i спiває над нею. … тут пойдут игры разные, беготня, песни, Иной раз подумаешь – тонко звенящими колокольчиками полна целая улица.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами Posted on by / 0 Comment На залізній хвіртці намальований білою фарбою великий пес, і він справді сидить на ланцюгу коло великої буди і бігає па довгому дроті уздовж подвір’я.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Івонна вмивалася, вона хлюпала долонями воду на обличчя, пестячи його пальцями, мов це було обличчя коханого. … Рев натовпу вщух, натомість поруч, у душовій кабіні, виник дзюркотливий звук теплих струмків, котрий ніс у собі призвістки пестощів і спокою.
