Результати пошуку слова: Пил

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

Поміж лисими узгір’ями, поблизу шляху, пили живлющу вологу затишні оазиси, де росли ячмінь і пшениця, виноградні лози, пальми й тамаринди. … – Спиш замість того, щоб пильнувати військо. … – Коли я, виконуючи твій божественний наказ, їхав на чолі загону, пильно придивляючись до всього, я помітив на шляху два священні скарабеї.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Осiнь була дощова: вiд другої пречистої як почалися дошi, та день у день лили – до самого Пилипа. … Так було аж до Пилипа. … Упросився й Пилип Притика до Карпа Здора, свого сусiда й кума. … – смiється гiрко Пилип, думаючи бiльше про подушне, за котре вже не раз натякав Грицько Супруненко, нiж про доньчине бажання.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому розпанахану сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння і тривогу, коли чув малиновий розбишацький свист своїх однокашників, які сиділи де-небудь під тином і вже викликали свого отамана, бо десь намітилося пильне діло.

Пилок

Posted on by / 0 Comment

пило́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний пило́к пилки́ родовий пилку́ пилкі́в давальний пилку́, пилко́ві пилка́м знахідний пило́к пилки́ орудний пилко́м пилка́ми місцевий на/у пилку́, пилко́ві на/у пилка́х кличний пилку́* пилки́*

Пила-Риба

Posted on by / 0 Comment

пила́-ри́ба – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний пила́-ри́ба пи́ли-ри́би родовий пили́-ри́би пи́л-ри́б давальний пилі́-ри́бі пи́лам-ри́бам знахідний пилу́-ри́бу пи́ли-ри́би орудний пило́ю-ри́бою пи́лами-ри́бами місцевий на/у пилі́-ри́бі на/у пи́лах-ри́бах кличний пи́ло-ри́бе пи́ли-ри́би

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

І хоч ніхто при такому скаженому леті не зміг би зіскочити живий, і хоч ніхто при такій охороні та при таких запорах не зміг би видертись геть, але… Вартовий мусить бути пильний, “бдітєльний”. … пильнувала, тримаючи рушниці і псів-вовчурів напоготові. … Юрба апатично лягла в пилюку ниць.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Бо старий, мовби покунюючи, насправді пильно приглядався до всього, що відбувалося довкола, його вухо ловило кожне слово, його прикриті важкими зів’ялими повіками очі вихоплювали з людського вировиння все потрібне їхньому господареві. … Ніби аж придивилася до Ібрагіма пильніше.