ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
наче тепер і не літо… Пила воду маленькими ковтками, раз у раз прикладаючи кварту до рота, й дивилася невідривне в далечінь, начебто й справді бачила там тіні осені. … Кілька загулялих бджіл пили мед з кручених паничів, якими обросла веранда, – … Вони сиділи за садовим столиком й пили вечірнє молоко.