Результати пошуку слова: Плач
Григір ТЮТЮННИК – Вир
плаче, — … Пам'ятаю: вийшли ми з нею за село, вона плаче, а я так собі, не плачу, тільки серденько в мене болить, як у молодесенького телятка-сосунчика, якого налигали й ведуть продавать на ярмарок. … До самого вечора лежав я, гірко плачучи. … Вона підійшла до нього, трохи не плачучи, стала мацати за голову: —
БАРКА Василь – Жовтий князь
Заридало, та так гірко, в болючому плачі, тремтівши дрібною судомою, – … Штовхнуть на північ, плачів повну, як і снігів. … Біля покуття плаче, затуливши очі краєм хустки. … Діти плачуть, та дарма! … – Годі вже, не плач! … Жінки в плач. … – просить мати, стримуючи плач і з зупинками вимовляючи слова.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Весь світ довкола зарошувався від її плачу, а співчував їй місяць. … Лице її змокло – на стороннє око здавалося, що вона плаче. … Місяць лискуче грав у тих патьоках так само, як грав він на величезній росі, що розсипалася навдокіл від її плачу, – … Звук труби нагадував їй вовче виття, а може, й плач над померлим.
Микола Олійник – Леся
Сидять гурточком, як сироти, тихо-журливо скаржаться на свою доленьку: Не куй, зозуле, на ліщині, Ще й накуєшся на калині; Не плач, Марисю, у матінки, Ще й наплачешся у свекрухи, Через пороги ступаючи, Чужі звичаї переймаючи. … — Не плач, доню. … Вона похилила голову на стіл, плечі її затрусилися від німого плачу.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Плачучи вголос, мов мала дитина, кликала то матір, то батька напереміну. … — заридала бідна вголос, заривши з розпуки пальці в волосся, і аж заносилася з плачу. … Наново вибухла плачем. … Не поможе їй вже плач, не поможе ридання, ніщо вже не поможе, Треба інакше шукати. … Мавра отворяє широко очі, а коло уст задрижало плачем.