Результати пошуку слова: Плив
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко
Але довкола не було й душі, а тільки зелені хліба, і небо блакитне над ними, і хмари білі, що пливли тим морем спокійні, ошатні й осяяні. … І йшли вони зневолені, але й без жодного каяття, ніби пливли, а може, несла їх течія, якій годі опиратися. … І воно пливло в повітрі, як павутина в бабине літо.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка
Далеко в просторі вони пливуть холодні як крига навколо Землі. … Герет дивився, як пливли повз нього, клубочачись і поступово набираючи форми прекрасної жінки, пасма туману. … Щось тихо пливло у повітрі позад нього. … Сем обернувся й побачив маску, яка ніби пливла по вітру. … повертай свій корабель і пливи назад, до своєї сосисочної.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
Пливуть на хвилях бензинові плями, дітлашня бовтається при березі, біля гранітного пірса. … А куди пливуть – не кажуть. … Краще пливти тихо, без гомону, сеньйори! … Хай би він спробував виглянути в ілюмінатор, коли по річці пливуть на пірогах індіяни і у кожного в руці – лук із стрілами, змащеними отрутою кураре!
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Глибоку тишу весняного вечора відчув, що пливла звідусіль, тишу благословенну й солодку. … Був тоді душний літній вечір, небо блідо світилося вгорі, і пливло там кілька майже розлізлих хмар. … Я дивився на осяйну срібну хмару, що пливла серед ясного моря: Теофіл більше ніколи не побачить такої хмари.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв
Авжеж… Його думки пливли далi. … Пливе у сiрi безвiстi нудьга, пливе безнадiя, i стиха хлипає сум. … Мiрiади дрiбних крапель, мов вмерлi надiї, що знялись занадто високо, спадають додолу i пливуть, змiшанi з землею, брудними потоками. … З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрiбних крапель пливуть i згадки.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон
Пливли перед ними i безслiдно зникали маломiстечковi доми i все тi ж самi люди, наче потертi меблi у хатi, мiж якими роками можна ходити, не помiчаючи навiть. … вам не помiтно, що ми пливемо? … Пливе. … Вiчно пливе, куди – не знав, в теплi i сонцi, у блакитнiм туманi. … – Ви подивiться, вiн все пливе.