Плюскотіння Posted on by / 0 Comment плюскоті́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний плюскоті́ння родовий плюскоті́ння давальний плюскоті́нню знахідний плюскоті́ння орудний плюскоті́нням місцевий на/у плюскоті́нні, плюскоті́нню кличний плюскоті́ння*
Плюскотання Posted on by / 0 Comment плюскота́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний плюскота́ння родовий плюскота́ння давальний плюскота́нню знахідний плюскота́ння орудний плюскота́нням місцевий на/у плюскота́нні, плюскота́нню кличний плюскота́ння*
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя Posted on by / 0 Comment Море видавалось мені красивішим, ніж луки з безліччю квітів і лани пшениці, по яких пробігали хвилі; вкрадливий плюскіт прибою бринів у моїх вухах такою музикою, що мені й слухати не хотілося співів дроздів і жайворонків, а властивий тільки морю запах був для мене приємнішим, ніж аромат жовтцю і троянд.
Рудяк Posted on by / 0 Comment рудя́к 2 – іменник чоловічого роду (плюскле зерно) відмінок однина множина називний рудя́к родовий рудя́ку давальний рудя́ку, рудя́кові знахідний рудя́к орудний рудя́ком місцевий на/у рудя́ку кличний рудя́ку* [розм.]
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1 Posted on by / 0 Comment З купальної кімнати долітали уривки пісень, плюскіт води та хлюпання. … Ніхто ще не насмілювався завадити йому, коли він гуляє по лісі, плюскотить у воді чи стрибає по схилах під [136] сонцем і місяцем. … Фродо почув плюскіт – вода завирувала біля його ніг.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Навколо, скільки оком окинеш, плюскотять на вузьких нивах остисті і безості пшениці, перехитується довгими вусами ячмінь, куріпкою щулиться по борозенках несмілий наут, усміхається темноблакитними очима зелена вика, рясніють краплинки крові на кучерях гороху. … Біля биків сильніше плюскотить вода.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Сторожа наближалася, він уже чув навіть плюск води й цмокіт болота під їхніми ногами. … Було їх стільки, скільки сягало око, зелені й могутні хвилі, котилися, гнулися й плюскали.
