Результати пошуку слова: Побіл

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

Отож бічком-бічком, озираючись на чорних і насуплених дядьків, проплив повз них, як у танці, дивлячись не так на дядьків, як на бучки, котрі трималися їхніми жилавими й волохатими п’ястями, бо ті п’ясті аж побіліли, так судорожно стискалися.

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

Буде первим чоловіком По царі-султані І блищатиме, як сонце, В золотім жупані»… Ой чого ж се побіліла, Чорная долина? … Побіліла ти, долино, Панським білим трупом: Збагатила вражу силу Жакуваннєм-лупом. … Побіліла трупом панським Поруч із козацьким, І вквітчався труп не маком, Порубом лицарським.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Пан доктор, приставивши до ока побільшене скло й розглядаючи камінчик, мусить згодитись, що це таки надзвичайно цікаво. … Пані Штор обережно, тривожно й ніжно бере батька під руку, готова з усієї сили спинити скажений вибух, який уже тріпотить у побілілих губах.

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

Posted on by / 0 Comment

Куля дзизнула в Джо біля вуха, обпекла мочку, яку він звик смикати, коли дратувався, і детектив, змахнувши руками і зумисне здіймаючи побільше шуму, важко впав на веранді. … Незнайомець мовчав, втупившись у підлогу, тільки гарячково мацав побіля себе рукою, наче шукав щось на підлозі.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

На той страшний вид Настуні закрутилося в голові, вона побіліла як стіна, хлипнула воздуха й упала на грядку квітів, сама як скошена квітка. … Бо дуже багато морських хвиль ударить до берегів землі, заки зморщиться молоде обличчя Великого халіфа і як молоко побіліє каре волосся його.

Володимир Дрозд – Катастрофа

Posted on by / 0 Comment

Над побіленими до Першотравня штахетами задихалися від спеки акації (хай редактори пробачать мені такий песимістичний пейзаж — подаю його через сприймання свого героя, я десь читав, що пейзаж треба психологізувати). … Пробачте за штамповане порівняння, але він побілів, як стіна: сидів на тлі неї.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

Все, синку, без Січі сили мої впали, а його вдесятеро побільшали… тяжко тобі прийдеться — вмираю я… Збирайся, козаче, — … — Я мідний п’ятак посередині проб’ю, а твій хребет — він побільше буде. … — Гей, вовкулаче, у мене крові побільше буде!

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

Проте, коли Інна, прибираючи зі столу, востаннє пробігала побіля нього, оріонець стиха її окликнув: — … Побільше б на світі таких, як дід Ягнич… … Очі, що недавно були повні виблисків щастя й завзяття, зараз побільшали змучено, темною тугою налились, хоч про своє пережите дівчина й не стала говорити.