Результати пошуку слова: Повіддя
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
За хвилину, притримуючи повіддя коней, чабан наблизився до бурдюга. … Гетьман Петро найзаклятіших своїх ворогів побачив, і мимоволі рука повіддя трохи притримала. … Візниця натягнув повіддя і зупинив коней, а зіскочивши, побіг шукати колеса. … Біля них, немов з-під землі, виник хлопець, який підхопив повіддя.
БІЛИК Іван – Золотий Ра
Четверо підхопили повіддя царевого жеребця, й коли підійшли до сходин хорому, інші семеро чи восьмеро зняли Креза й понесли на руках. … Я ще не встиг охолонути після ганьби й спересердя кинув повіддя в ноги Полікратові, а він, не глянувши, сказав: – … Можливо, Полікрат і молився Зевсовій доньці, але моє повіддя підтяв своїм ножем.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
Віддавши повіддя коней слугам, вони зійшли на землю, змішалися з натовпом багатих муштері – покупців живого товару. … – Султан забрав повіддя свого коня у чаушів [21], рушив ступою з Ок-Мейдану. … – А я той, хто розрубує повіддя і позбавляє тебе сну! … Щастя тоді, коли життя в твоїх руках, коли тримаєш повіддя натягнутим.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Качур узяв за повіддя коней і одвів їх набік, а Петро з товаришами засіли в яру, що тягся ліворуч від дороги, саме там, де росла стара верба. … Обидва приятелі туго натягли повіддя і, підштовхнувши коней разів зо два попід боки, поїхали швидкою риссю вперед. … Швидко зв'язавши повіддя коней, усі розмістилися на байдаку.