Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Заскрипів ключ у замку, відчинились двері, з котрих повіяло морозом і гниллю.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment Повіяв вітр з руки Енею, Простивсь сердешненький з землею, Як стрілочка, по морю мчавсь.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Задрочений, як подільська повія Любка-бардачка, котра двадцять п’ять випусків річкового ПТУ обслужила.
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Опівдні повіяв нам назустріч тихий вітрець, і я почав уже легкий запах диму.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Над усіма частинами приреченої дивізії, власне, над рештками її повіяв подих смерти.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Скиба злилася, і, як пригріло сонце, повіяв сухий східний вітер, затверділа, і стал репатись.
Франтишек Флос – Мисливці за орхідеями Posted on by / 0 Comment Коли нарешті повіяв уранішній вітрець і заспівали півні, в ранчо відчинилося вікно.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Цар терпів якусь часину в серці найпалкіший пал, Та помер і він, бо душу горе вбило наповал…» Тільки це купець промовив, як скричала жінка двічі, В наглім розпачі роздерла сповивало на обличчі; Таріел так само скрикнув, мислі викрив таємничі, І потік з нарцисів ринув, і повіяв сніг у вічі.
