МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment Я не яка-небудь всьогосвітня повія, що осрамлю вас. … Замість того, щоб тобі у горницях сидіти, так ти, волоцюго, повіялася до хлопців на кухню. … Почувши про волю, він мерщій повіявся додому.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє Posted on by / 0 Comment Вночі повіяв свіжий вітерець, і ми почули голоси зенітників, що чатували біля своєї гармати на сусідньому даху. … Я не впиваюсь і не тягаюся з повіями. … – Ти ж не повія.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment На мене одразу повіяло сильним протягом. … Раптом сирий холод повіяв від зруйнованого храму. … Відразу повіяло вогким холодом.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб» Posted on by / 0 Comment Повіяв прохолодний вітерець і замиготів дрібною хвилею навколо. … Вже було шістнадцять годин без п’яти хвилин, сонце припікало майже так само, як і раніше, але з південного заходу повіяв вітерець і приніс маленьку прохолоду. … Ранком повіяв вітер.
На уходах – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Лише деколи повіяло легеньким вітерцем. … Повіяв вітер, розніс туман. … Над ранком повіяв холодний вітер від сходу, потім настав мороз, зима заповідала своє панування.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Жінка – це пизда і можливі лише дві версії: вона або матір, або повія, третього не дано. … Насправді вони промишляють дітьми, повіями й наркотиками.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment В вікно повіяло ароматом рож, вперемішку з гіркими пахощами волоського горіха та бузку. … Вона почутила, що іздригнулась од тієї думки, неначе на неї повіяв холодний мокрий осінній вітер. … На Надю Мурашкову повіяло спокоєм та мирнотою дитячих літ.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій Posted on by / 0 Comment Мільтон, «Утрачений рай» Скоро після того, як пішла Джудіт, повіяв легкий південний вітрець, і Гаттер напнув велике квадратне вітрило. … Як завжди після заходу сонця, північний вітер ущух, і легкий повітряний струмінь повіяв з півдня.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Як наближалися, повіяло з них чимсь рідним на душу Настуні, бо запримітила там не тільки кипариси, пінії й каштани, але на височинах також буки, дуби й чатинні дерева: тут лучилася тверда рістня її рідної землі з м’ягкою полудневою рістнею. … Вона повіяла віяльцем і запитала: —
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment Ніч накрила гори чорним ковпаком; повіяв холодний вітер. … На якійсь площадці вони зупинилися, і провідники кілька разів покрутили гобітів так, що вони зовсім втратили напрямок, потім трохи піднялися^ звідкілясь повіяло холодом, а шум води вщух. … Вже їм назустріч повіяло холодним, свіжим повітрям.
