Результати пошуку слова: Подвір

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

Зайшли на подвір'я. … – кричить вже з подвір'я “бісової віри дитина”. … Переходимо через господарське подвір'я, через невисокий внутрішний вал і видрапуємося на високий зовнішний вал, порослий лісом. … Звертаємо вздовж валу і знову виходимо на край господарського подвір'я.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

Над цим, дітки, вже не Божа і не моя, а Чорна воля висить… Тільки останні роки все рідше з’являлися козаки на подвір’ї у діда, все менше ходили у походи, бо все жорсткіше стягувався московський зашморг на горлі козацьких вільностей. … Виніс він лежак під дерева і тепер спав на подвір’ї.

Подвір

Posted on by / 0 Comment

подві́р – іменник чоловічого роду, істота (подвір’я) відмінок однина множина називний подві́р подво́ри родовий подво́ру подво́рів давальний подво́ру, подво́рові подво́рам знахідний подві́р подво́ри орудний подво́ром подво́рами місцевий на/у подво́рі на/у подво́рах кличний подво́ре* подво́ри* [рідко]

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

І тоді рипнула хвіртка, на подвір'я зайшла висока жінка – сільська лікарка Оксана Василівна Потужна. … Правда, фашисти нічим не поживилися, бо всі більш-менш цінні речі були надійно сховані в тайнику, що викопав Юрко ще минулої осені на подвір'ї діда Захарка. … На подвір'ях голосили жінки.

Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ

Posted on by / 0 Comment

Жакові стало цікаво, скільки ж виявиться тих, що сполучають перший поверх із виходом на подвір’я, але їх, як завше, було шість. … З одного подвір’я над самісінькою дорогою росла груша, її огрядні плоди глухо гепали на асфальт, поширюючи навколо виннуватий душок підгнилої м’якоті, над якою день у день роїлись оси.

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Увечері Славко бушував на подвір'ї і рикав, як бугай, через паркан до Дарусі, шкірячи зогнилі зуби: -Дурна!!! … Перший раз, коли після кількаденних нападів болю щось сказало Дарусі, що треба шукати холодної води, вона спочатку довго дивилася у криницю на своєму подвір'ї.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Трохи далі витяглась, обведена щербатим парканом, школа, а на подвір’ї стояло двоє чоловіків. … Знову побачила синю хмарку перед очима, в ній промалювалися контури гори і замку на ньому, і ступав на подвір’я того замку красень чоловік, якому судилося потім тут жити, – … – Аж піна летить на все подвір’я!