БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
В грудях мені похололо, але ту мить думки мої звернулися до любої матусі, я згадав її прощальне благословення і відчув неабияку полегкість. … Я відчув неабияку полегкість, збагнувши, що можу набрати досить повітря і вернутися назад тим самим шляхом. … Нарешті настав час вертатися, і я вперше, зійшовши на борт шхуни, відчув полегкість.