Результати пошуку слова: Полохати

Полохатин

Posted on by / 0 Comment

Полохати́н – іменник чоловічого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Полохати́н родовий Полохати́ну давальний Полохати́ну, Полохати́нові знахідний Полохати́н орудний Полохати́ном місцевий на/у Полохати́ні, по Полохати́ну кличний Полохати́не*

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

А то прошлий раз ходили на Залужжя курей полохати, всі з води сухими вийшли, а Гараська в сільраду викликали. … Народній варті допомагають хлопчаки: поназбирують повні пазухи груддя та й давай полохати рибу в Ташані. … А то щось дуже рано полохатися став.

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

чи не тому й вільна, що господаря в хаті нема, що нікому вискакувати та полохати? … Студент-металург уже, а й зараз ще має звичку бовтатись у сазі, полохати в осоці карасів, і щоразу асистентами при ньому всі оті баглайчата, ткаченята, шпаченята, вся ота замурзана зачіплянська гвардія, що віддана студентові безоглядно…

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

На те дивлячись, і козацтво рушило: хто у шинок, хто у солому після такої муштри спочивати; а інші мотнулись на вгороди дівчат полохати… III Смутний і невеселий сидів собі на лавці, та вже не в світлиці, а у великій хаті, конотопський пан сотник, Микита Уласович Забрьоха, вернувшись після огляду козацької сотні.