Результати пошуку слова: Помин

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Posted on by / 0 Comment

Ще менше було за поминальним столом. … Сьогодні день поминальний. … І закоханих, і поминальний. … Колишні односельці христосувались, опоряджали могили, поминали своїх. … Москвичі знову скорботно кладуть квіти, поминають загиблих. … Журналісти поминають своїх колег. … По світу поминальні служби.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

А понеже придумано писаніє, то всі покійники від Адама до сього дня, гетьчисто всі переписані й записані в поминальні грамотки, і ніхто без поминання не остається. … Хоч вони були тільки й того, що підпрапорні, та, поминаючи титул, через своє багатство були дуже сильні й значні.

Кумашня

Posted on by / 0 Comment

кума́шня – іменник жіночого роду (обід для кумів; поминки) відмінок однина множина називний кума́шня кума́шні родовий кума́шні кума́шень давальний кума́шні кума́шням знахідний кума́шню кума́шні орудний кума́шнею кума́шнями місцевий на/у кума́шні на/у кума́шнях кличний кума́шне* кума́шні*

Комашня

Posted on by / 0 Comment

кома́шня – іменник жіночого роду (обід для кумів; поминки) відмінок однина множина називний кома́шня кома́шні родовий кома́шні кома́шень давальний кома́шні кома́шням знахідний кома́шню кома́шні орудний кома́шнею кома́шнями місцевий на/у кома́шні на/у кома́шнях кличний кома́шне* кома́шні* [діал.]

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Тепер прямували всі в “сусідній” ліс, де мали подати поминальний обід. … – Відколи я на світі, ще не обідала на поминках у лісі, та ще до того коло півночі! … – Вони будуть дома випрятувати та межи собою душу поминати. … Завтра відбудеться п’ятий поминальний обід у нього. … А як хочеш від мене хліба, то прийди на поминки.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Його хотіли перепинити і знову навернути на бій із Радзивілом, та тільки це не вдалося: козаки вщент розгромили поляків, знищили самого Уніговського й, поминувши Річицю, Турів та Городню, пішли на Волинь. … Тепер тетерваків нема й помину, —

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

Панас Половець стояв перед братом Іваном та його комісаром Гертом, усі кулі поминули Панаса, він стояв геть увесь заболочений, розхристаний, без шапки, довге волосся спадало на шию, високий і дебелий, стояв він перед сухорлявим Іваном.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Дарина вийшла з хати, але, поминувши будинок, попрямувала в сад. … Спустившись лісовою дорогою у вузьку долину, якою протікав глибокий струмок Хрещатик, і поминувши старі міські вали, вони поїхали широким шляхом, що пролягав по нерівній місцевості; обабіч дороги час від часу траплялися поодинокі хати.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Поминувши рідкі колючі зарості глоду і терну на посульських схилах, вершники в'їхали до міста. … Поминувши сплюндровані, безлюдні містечка Лисянку, Жашків і Дашів, змучені, перемерзлі, голодні подорожні добралися одного дня до Немирова. … Але Многогрішний поминув гетьманський дім і повернув до посадської брами.