Помірці Posted on by / 0 Comment Помірці́ – … множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Помірці́ родовий Помірці́в давальний Помірця́м знахідний Помірці́ орудний Помірця́ми місцевий на/у Помірця́х кличний Помірці́*
Помірошникувати Posted on by / 0 Comment помірошникува́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив помірошникува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа помірошнику́ймо 2 особа помірошнику́й помірошнику́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа помірошнику́ю помірошнику́ємо, помірошнику́єм 2 особа помірошнику́єш помірошнику́єте 3 особа помірошнику́є помірошнику́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Поміркуватися Posted on by / 0 Comment поміркува́тися – дієслово доконаного виду (поміркувати) Інфінітив поміркува́тися, поміркува́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа помірку́ється помірку́ються МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … поміркува́вся, поміркува́всь поміркува́лися, поміркува́лись жін.р.
Поміркування Posted on by / 0 Comment поміркува́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний поміркува́ння родовий поміркува́ння давальний поміркува́нню знахідний поміркува́ння орудний поміркува́нням місцевий на/у поміркува́нні, поміркува́нню кличний поміркува́ння*
Поміркованість Posted on by / 0 Comment помірко́ваність – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний помірко́ваність родовий помірко́ваності давальний помірко́ваності знахідний помірко́ваність орудний помірко́ваністю місцевий на/у помірко́ваності кличний помірко́ваносте*
