Результати пошуку слова: Поміч
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Серед них була людина, помічена вже тавром смерти, тавром вічної розлуки. … Він дивився на свій рід, на захлиснуті піснею, помічені тавром відчаю прості, щирі людські обличчя, і хвиля сліз чомусь підіймалася йому з нутра до горла. … Не тому, що боявся зробити «крок управо – крок уліво», а тому, що було байдуже й що не помічав їх.
Гнат Хоткевич – Довбуш
Кралевич не помічав, що бесіда набирає небезпечного характеру, що тут може бути поліція — оті пушкарі. … Не помічав, яка тривога почала малюватися на обличчях і поглядах людей. … Обдер, правда, собі ногу, цілий шмат шкіри, але він того не помічав. … Де він не лазив, куди не проникав — ніде не помічав і слідів якоїсь нечистої сили.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол
Іноді сам ідеш повз суддів, але не помічаєш їх… Хочеш бути суддею і тільки суддею… Може, тому й напався на Ляскова? … До свого старшого помічника? … Старайся дихати носом,- порадив лоцман.- Море як алкоголь: ліпше його не помічати. … А може, не довіряв своєму помічникові, боявся полишити на нього судно?
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори
Тоді видобув з кишені свою ранкову газету і почав читати, удаючи, ніби вже й не помічає дідка. … Гноми та гобіт, за поміччю мудрих Елрондових порад та знання й пам’яті Гандальфа, вибрали потрібну дорогу до потрібного перевалу. … Треба нам піти сспершу й взяти дещо помічне, еге ж, щоб нам підссобити.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон
І хоч, може, невеликою буде для нещасних поміч моя чи, сказати б, утіха, проте думається мені, туди її слід давати, де вона в великій надобі, – … то, казала моя бабуся, молитви дуже помічні. … Йому на поміч прибуло багато значного рицарства, серед якого були й прислані цісарем візантійським син його Костянтин та братанич Мануйло.
Ольга Кобилянська – Через кладку
Я запряг з поміччю малого хлопчика коні, і ми виїхали. … — Я справді не помічаю тут декого, — … Остаточно взяла так верх наді мною, що я, щоб вдоволити себе, вирвався за поміччю випадку від’їзду мого батька, вернув і прийшов… сюди! … відповіла лише й оглянулася мов о поміч, щоб щось з образом зробити.