Результати пошуку слова: Пора
САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі
– порадив мені Сердюк, коли я одного разу поділився з ним своїми невдачами. … І взагалі, чи не пора нам закруглятися? … Дивись, Миколо, не прогадай із своїм Голубом: адже тобі теж пора збивати науковий капіталець. … Біля них поралися оператори в коротких кожушках; обличчя й руки у них були червоні від морозу.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ
Та так довго, що самому руки тряслися, аби не поранити Степанове хазяйство, бо той мав скоро женитися. … І щоразу вона думала, що то, може, прийшла і її пора… … Якось ішов Іван від автобуса разом з Миколою Григорківим, що любив, як баба, всіх судити і поради давати. … Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
– порадив двірник, сам на всяк випадок ховаючись за батька. … Ми теж прийшли порадитись. … Чи, може, йому не потрібні поради, скажімо, такого чоловіка, який півстоліття пропрацював у металургії? … Уявити собі тільки, щоб директор став із ранку до вечора вислухувати поради й спогади ветеранів праці – коли ж тоді працювати?
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми
Він порадив мені лікуватися, бо запалення ще не пройшло. … Ну, і, звичайно, давали нам методичні поради. … Багатьох в камері було смертельно поранено та вбито. … Правда, Олексій був легко поранений в руку, а Антін залишився цілим. … Я їм порадив ставити відомі п’єси українських драматургів-класиків.
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка
Сеньйор Аугустіно заспокоїв його, пообіцяв зацементувати тріщину, а крокодила порадив поки що тримати у ванній. … І Жак послухався тієї поради. … – Скільки ж тобі було, як тебе поранили? … Біля човна порався стрункий довгоногий хлопець, її рятівник. … Я ледве утримався, щоб не порачкувати назад у комірчину.
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми
А зараз кожний кому не лінь дає мені добрі поради: «Не переймайся цим…» Даремно Матільда пробувала умовити його лягти. … О пів на дев'яту Джеллін сказав, що нам уже пора, бо він повинен о дев'ятій бути на службі. … Виявилося також, що це Гертруда порадила Вейтону звернутися до Фрезена за позичкою, і актор послухався її.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне
Він, здається, нагадував, що пора за ті клунки братися, в поле поспішати. … Чи винесуть його надвір прогулятись, то й ти на нього позирнеш, своє серце порадуєш… Або дочці твоїй заманеться з тобою побачитися, поговорити – не далеко їй буде ходити. … А коли любить, то чому йому на нього не подивитися, не порадувати очей?