Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment а я звідки знаю, стиха шелеснула Ганнуся порепаними, мов кора, губами, —
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment спина його була простромлена вилами, порепані від безкінечної роботи руки стискували чорні грудки землі.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment Вони вироблені, сама видиш, які порепані від роботи, але встидатися рукам моїм нема чого.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Пауза мала в собi важке повертання до приїску “Веселий”, одмороженi ноги, порепанi руки, безконечний шлях уздовж рiчки до безпам’ятi, щоб зберiгати в собi життя i його теплоту.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment знову поправила косу, глянула на порепапу грудочку ластів'ячого гнізда і двором пішла до татарського броду.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment Голова зникла, замiсть неї з горища звiсилися великi порепанi босi ноги, i в хату легко навiть не стрибнув, а просто злiз без усякої драбини високий кощавий дiд у домотканих штанях i сорочцi.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Земля попід деревом порепалась; трава всохла, квітки пожовкли.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment …уважно вислухав Мар'яну, пiдвiвся i довго примiряється до мене темним з насмiшкуватою вологiстю оком, зупиняє його на моїх ногах, i я починаю соромитись їх, брудних, порепаних i подряпаних стернею, починаю соромитись свого незугарного полотняного одягу i торби, що пропiкає мою спину попiвськими пундиками iз справжнiм цукром.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Дерево мало порепану світлу кору, стовбур був завгрубшки футів зо два, а заввишки приблизно двадцять – без жодної гілки аж до гарної тінистої крони.
ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці Posted on by / 0 Comment Ти розумієш… Граматик сів безсило на порепаний камінь.
