НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Внесла вона ті закупки в невеличку комірчинку, дещо поскладала на полицях, дещо повисипала в слоїки, позав'язувала, потім постирала порох з полиць, поставила слоїки на полицях і, впоравшись, вийшла до матері в гостинну.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Іхтіандр дивиться вгору – перед ним склепіння, геть усе вкрите дрібними, як порох, зорями. … Від розпеченого повітря, дрібного білого пороху Іхтіандр задихався.
Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment Підійшов до кишки, ленінградка пальцем припинила струм, сказала: «Будь ласка», і я собі пройшов сухий як порох!
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment яку нi в чому не винна стара дiва викопала для мене з великим трудом з порохняви бiблiоечного складу, стверджувала наступне: "Не iснує такого правила, щоб всякий неповнолiтнiй повинен був мати опiкуна; роль суду пасивна, i вiн тiльки тодi активований, коли становище дитини явно стає загрозливим".
ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment Всіма визнані непохитні теорії розсипалися на порох, у науковій літературі з’явилися досить-таки єретичні статті, а альтернатива «геніальний Океан» чи «гравітаційні драглі» розпалила уми.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment Отож вона спритно обходить мене з флангу, коли раптом виявляє, що це ж її власний фланг, і тоді починається останній запеклий бій, завжди серед хмари пороху, тільки той порох летить з нас самих.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment На подив Рут, Мартіна не було одразу стерто на порох. … Бурхливе життя на вулицях, де мчав трамвай, здавалося йому далеким і примарним, і він не здивувався б, коли б висока церковна дзвіниця, що майнула у вікні, раптом розсипалася на порох.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Відчинилися двері, й до хати купою ринули засипані кам’яним порохом, у замерзлих постолах та чоботях люди.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment На полицях, де зберігалися дібрані на Юрин смак і вподобу книги, лежав тільки порох і подертий папір.
Остап Вишня – Ленінград Posted on by / 0 Comment Пiдiйшов до шланга, ленiнградка пальцем припинила струм, сказала "будь ласка", i я собi пройшов сухий, як порох!
