Результати пошуку слова: Порох
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр
Якось Левадний заскочив, так чуть не з'їв мене за те, що густо був змащений і трохи порохом припав. … Запахло порохом… … Лише Онищенко ще хвилинку стояв, хоч я бачив, як закурилося порохом з брудного кафтана місце на спині, куди попали кулі. … Хтось оповідав мені, що у ньому козацькі “хеміки” робили у старовину селітру для пороху.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель
Посеред цього хаосу, роїння тіл і каміння повзло, здригаючись, сіре, вкрите порохом страшидло, схоже на допотопне, виваляне в багні чудовисько,- бурильна машина Аллана. … Раптом монстр знову зблискує сліпучо-білим світлом, і ціла юрба напівголих людей кидається в клуби пороху, видираючись на ще огорнені димом купи каміння.
Жюль Верн – 20 000 льє під водою
Під його промінням море спалахнуло, як порох. … – Ця рушниця не потребує пороху, – … Як же, посудіть самі, я можу виготовити порох на кораблі, не маючи ні селітри, ні сірки, ні вугілля? … Але повторюю вам, не маючи пороху, я заміняю його повітрям під високим тиском, яке мені постачають насоси «Наутілуса» у величезній кількості.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
Зараз загориться, як порох. … Як сказав, то паче іскру в порох укинув. … – каже Черевань, а сам аж тремтить.- Років десять назад правовався б ти зо мною за се порохом та кулею. … А тепер перед війною треба нам поставити у Києві твердо ногу, понасипати горлахи пашнею, припасти доволі пороху і військової зброї да ще спорядити одно діло.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
Вона похапцем скинула капелюш і пальто й почепила на кілочку в столовій, де вони часом висіли не сховані по три дні й припадали порохом сливе на палець. … В кутках на косинчиках манячіли скляні цяцькові вазки з паперовими й крамними квітками, котрі вже давно зблякли, поприпадали порохом і були схожі на сухі будяки.
ШТЕПА Павло – Московство
Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку[104]. … Він його добре зміцнив, заготував там багато зброї, пороху, харчів.