Результати пошуку слова: Поступ
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя
Так не буває на березі, де приплив наступає поступово, хвиля за хвилею. … Морська хвороба на якийсь час поступилась місцем бурхливим проявам відчаю, але потім фізичні страждання повернулися знов і, об’єднавшись з душевними муками, мало не вбили мене. … Ніж різав чудово, і міцний дуб поступався перед ще міцнішим сталевим клинком.
ЛЕМ Станіслав – Едем
Електричний вогник поступово жовтів, робився дедалі слабшим і блідішим. … – Таке враження, ніби ця місцевість поступово вигорає й обертається на степ, – … Не товщий біля основи за чоловічу руку, він поступово переходив у чашоподібне розширення, краї якого вгорі, на висоті приблизно Двох метрів, пласко загиналися.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
оселедцьова акула поступається лише розміром і силою. … Його далекий кінець сліпуче сяяв, немов краплина розплавленого металу, тоді як найближчий був схожий на широкий розтруб, який поступово роз'їдала і поглинала навколишня темрява. … Їх останні ряди поступово затягувалися грозовим фронтом хмари, яка доганяла їх.
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми
Панас та Кузьма поступили вчитися в духовну семі-нарію в Крем’янці (за бажанням нашого батька). … 3а повний курс семінарії він складав екзамени екстерном, поступив на богословський факультет у Варшаві. … Ми троє – Ольга, Володимир та я – поступили на вчительську роботу. … На вчительську роботу поступили також мої старші брат і сестра.
Малолітній – Андрій Чайковський
Тачинська поступилась їм з дороги у сторону, а вони нічого не догадуючись пішли в хату. … Андрій аж горів і питав за ціну та сказав, що купувати прийде сам вуйко, а коли б дуже торгувався, то най Цибульський поступиться, а він додасть йому відтак від себе. … От тепер поступить до дому і візьме фузію.
МИРНИЙ Панас – Повiя
Вiн справдi був добрий, не то що нiколи не зобижав її, а, було, i матiр придерже, коли та розходиться лаяти… I з людьми вiн такий – швидше своїм поступиться, нiж у другого посяде. … Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловiк силющий, рiшучий: нiчого вiн не злякається, нi перед чим не зостановиться.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Помічала онуку серед двору, й поступово лагіднів та осмислювався її погляд, була Галя в ясно-синьому платті, а коли оберталася до старої, світила усмішкою: молоде її обличчя сяяло. … Це дало йому встояти на ногах, тож почала поступово вимиватися йому з голови каламуть, розтали кола, веселий та зелений світ плюснув йому у вічі.