Результати пошуку слова: Потемнілий

Перед очима стояв Арсен — посуворілий, потемнілий, але такий дорогий і жаданий! Схудлий, потемнілий, з запалими щоками і давно не голеним обличчям.

Юрко підсунув до себе цупкий, потемнілий пергамент, придивився і помітив дрібні літери: «Пауль! – 3 цими словами Маєр дістав з папки, що лежала на столі, потемнілий від часу пергамент, уважно проглянув його, сказав роздумливим голосом, в якому явно бриніли нотки сумніву: –

Варивон скоса поглядав на товариша і тільки зрідка злісно спльовував на потемнілий шлях. Запорошений, потемнілий од холоду, з якимсь внутрішнім холодком і жагучим сподіванням, зайшов у райпартком. Дужий удар волохатого кулака відкидає її у потемнілий од вогкості і цвілі куток.

Шкіра обличчя його – пергамен старий і потемнілий; так, вони були схожі один на одного, вони під цим сонцем – як дві краплі води, і Олізарові підвернулися ноги, він упав коліньми в жовте шарудливе листя і притулився до землі обличчям.

Страшний був Дніпро, потемнілий від крові.

Півострів парку впирався у високий, потемнілий до кольору чорної патини, цегляний паркан військово-морської частини, і там, під парканом, вони ненадовго відволіклись від проблем світової революції.

Оксана ще кілька разів бачила його в селі, але він, здоровкаючись, хмарнів, одводив од неї потемнілий погляд і одразу кудись поспішав.

Якусь мить я роздивлявся корінець, потемнілий від дотику людських пальців, а тоді розгорнув стару книжку.