Результати пошуку слова: Потиск
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Я усміхаюсь, потискаю її й випускаю. … Вона злегка потискує мою руку й дивиться на мене коротким, соромливим поглядом, за яким я з невимовним хвилюванням схоплюю посмішку старого, прекрасного гуляки. … І в той же час із усміхом згадую, як вона починає слабнути й задихатися від хвилювання, коли я беру її за руку й довго потискую.
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Фріц перебільшено серйозно потискує її й ще більше червоніє. … Потім так само заклопотано потискує руку Германові й Дітріхові. … Він міцно потискує руку Руді і, весело відкинувши чуба назад, бадьоро, енергійно, поводячи широкими плечима, йде з лабораторії. … Труда бере, потискає й освітлюється радістю.