Осип Назарук – Роксоляна
А потому вибігли й пустилися бігти в сад. А потому, коли минула хороба, забула свій обіт і знайшла собі земного нареченого. Пустив потому між людей, і з того співанки тепер”. Ми її не троха, тільки довше підховаємо… А потому я сам повезу її продавати. Потому взяв її за руку і впровадив до кімнати.